Номер не прийнято

Локальна перевірка формату номера нічого не коштує й не займає часу. Спроба зателефонувати на неправильно сформований номер потребує обміну даними з мережею, часто повертає надто загальне повідомлення про помилку, а іноді з’єднує з тим, кого ви не мали на увазі. Номер, у якому бракує однієї цифри, не обов’язково нікому не належить, а в кількох країнах він може вести на платну послугу.

Тому застосунок спочатку перевіряє номер. Він визначає, чи починається номер зі справжнього коду країни, чи має національна частина правдоподібну для цієї країни довжину і — якщо країна публікує окремі діапазони — чи вказують перші цифри на мобільний або стаціонарний номер. Так до витрати грошей або часу виявляється переважна більшість неправильних номерів.

Ця перевірка не може визначити, чи працює лінія, кому вона належить або чи перенесли її до іншого оператора. Ніщо, що працює на телефоні, не може цього зробити. Щоб установити, чи номер активний, потрібно або зателефонувати, або виконати платний запит до бази даних самого оператора. Будь-який інструмент, який показує зелену позначку з написом “активний”, не виконуючи жодної з цих дій, показує синтаксичний результат із оманливою назвою.

Щоб запобігти всім цим проблемам, зберігайте кожен номер у міжнародному форматі, зокрема номери у власній країні. Удома це нічого не коштує, зате саме від цього залежить, чи працюватиме список контактів за кордоном.

Міжнародний формат називається E.164 — на честь стандарту ITU, який його визначає: знак плюс, від однієї до трьох цифр коду країни й не більше п’ятнадцяти цифр загалом, без пробілів, дужок і розділових знаків. У такому вигляді номер означає те саме в будь-якій країні світу, його можна безпосередньо набрати з будь-якого місця, а під час синхронізації одного контакту в двох застосунках дублікати правильно об’єднаються.

Телефони відображають збережені номери в місцевому форматі, якого очікує користувач, тому читати їх не складніше. Потрібно лише один раз упорядкувати контакти, і результат буде помітний під час першої спроби зателефонувати додому з іншої країни.

Таке трапляється майже з усіма хоча б раз, а пояснення допомагає легко запам’ятати правило, а не забути його.

Коли ви телефонуєте зі стандартного номеронабирача телефона, виклик проходить через мобільну мережу, яка знає, у якій країні зареєстрована ваша SIM-картка і в якій країні ви фізично перебуваєте. Саме цей контекст дає змогу використовувати місцевий формат: мережа сприймає початковий нуль як інструкцію, а не як цифру, і сама додає код країни.

В інтернет-виклику такого контексту немає. Він здійснюється через передавання даних, а не з певної країни, і визначити відсутній код країни немає з чого. Тому номер має містити все необхідне: знак плюс, який позначає міжнародний формат, код країни та національний номер без місцевої інструкції. Це не обмеження застосунку, а суть міжнародного номера.

Щоб назавжди позбутися проблеми, зберігайте всі номери в контактах у міжнародному форматі, зокрема домашні. Телефони все одно показують їх у місцевому форматі, тому читати їх не складніше, а коли ви спробуєте зателефонувати додому з іншої країни, вам не доведеться в напружений момент згадувати код країни.